Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

СХВАЛЕНО                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою закладу                            Наказ №        від                             р.

Протокол №  1

від   ____________ р.                                    Директор гімназії              Тетяна Хомин

Положення

про внутрішню  систему забезпечення якості освіти

 у  Розточківській гімназії

Витвицької сільської ради

обєднаної територіальної громади

Долинського району Івано-Франківської області

I. Загальні положення

        Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти   розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

Цим Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі Положення) визначено цілі, завдання, принципи системи внутрішнього забезпечення якості освіти в Розточківській гімназії Витвицької сільської ради обєднаної територіальної громади Долинського району Івано-Франківської області, її організаційно-функціональну структуру, критерії та процедури оцінювання здобувачів освіти, педагогічної та управлінської діяльності тощо.

Мета системи внутрішнього забезпечення якості освіти: формування стійкої довіри до закладу освіти з боку громади, батьків, учнів, підприємницьких структур, гарантування надання освітніх послуг належного рівня та якості, які відповідають державним стандартам та потребам споживачів.

Внутрішня система забезпечення якості включає:

•         стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

•         систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

•         критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

•         критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;

•         критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

•         забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

•         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління гімназією;

      •         створення в гімназії  інклюзивного освітнього середовища, універсального   

     дизайну та розумного пристосування;

• забезпечення публічності інформації.

Принципи функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• Безумовне виконання державних стандартів освіти, що означає формування змісту освіти (навчальні плани, програми) та оцінювання результатів на основі державних стандартів.
• Орієнтація на потреби споживачів освітніх послуг (формування варіативної складової змісту освіти).
• Демократичність та публічність формування освітньої політики закладу освіти (обговорення та підтримка органами громадського самоврядування).
• Відкритість критеріїв та процедур оцінювання (обґрунтування, оприлюднення та пояснення об'єктивності оцінювання та оцінювальних процедур).
• Гарантованість надання якісних освітніх послуг усім здобувачам освіти відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.3).
• Відповідальність закладу за якість освітньої політики, освітньої діяльності, процесу та результати освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю  знань,  умінь  і  навичок  учнів,  розробка  рекомендацій  щодо  їх покращення;
• моніторинг  та  оптимізація  соціально-психологічного  середовища закладу освіти;
• створення     необхідних     умов     для     підвищення     фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
2. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
3. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

II. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

1. Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає  в  єдності усіх  видів  освітніх  впливів  на  учня, їх  підпорядкованості  головній   меті  освітньої  діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток, виховання  і  соціалізація  особистості, яка  здатна  до  життя  в  суспільстві та  цивілізованої  взаємодії  з  природою, має  прагнення  до  самовдосконалення  і  навчання  впродовж  життя, готова  до свідомого  життєвого  вибору  та  самореалізації, відповідальності, трудової  діяльності  та  громадянської  активності; 
• принцип  відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; 
• принцип  відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та  прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.
• принцип компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• удосконалення планування освітньої діяльності;
• підвищення якості знань здобувачів освіти;
• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
• функціонування  системи  формування  компетентностей   учнів;
• підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності.

3. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;
• моніторинг  якості  освіти.

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Завдання моніторингу  якості  освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  гімназії;
•  створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
• аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;
• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в гімназії.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

      Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в гімназії, що включає кілька рівнів:

• здобувач освіти;
• педагогічний працівник;
• адміністрація закладу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

• моніторингова група;
• адміністрація закладу;
• органи управління освітою (різних рівнів).

      Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;
• участь  учнів  у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсів;
• перевірка  документації;
• опитування, анкетування;
• відвідування уроків, заходів.
• самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

     Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в гімназії;
•  покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
•  дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

 Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;
• психолого-соціологічний моніторинг;
• результати навчання  учнів;
• педагогічна діяльність;
• управління гімназією;
• освітнє середовище;
•  медичний моніторинг;
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• формування іміджу гімназії.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності 

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання   та провадження  творчої  діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та творчих  досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями;
•  об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• отримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування; 
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники ліцею можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні  можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); 
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

• Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
• - ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• - особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• - знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• - оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання  учнів

Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

• визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,
• використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,
• спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися   іноземною мовою, що передбачає  можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

•         контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

•         навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

•         діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

•         стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

•         виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

•         характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

•         якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

•         сформованість  предметних умінь і навичок;

•         рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

•         досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

•         самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

•         повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

•         глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

•         гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

•         системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

•         міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички – дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) та має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Навчальні досягнення учнів 3-9 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Критерії  оцінювання навчальних досягнень  учнів початкової школи

Критерії   оцінювання навчальних досягнень учнів  основної   школи 

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

•         усунення безсистемності в оцінюванні;

•         підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

•         індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•         систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•         концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки.

   Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З   метою   неперервного   відстеження   результатів   освіти,   їх прогнозування  та  коригування  можуть  проводитися  моніторингові  дослідження навчальних досягнень на різних рівнях,  а  також  на  рівні  окремих  класів.  Аналіз  результатів  моніторингу  дає  можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:

-ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій,форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників,

- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти,

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в Положенні про атестацію педагогічних працівників.

 З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

– довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

– короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

 Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації  визначається  за 

критеріями: 

• саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
• здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
• забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
• поширення позитивної інформації про заклад;
• застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;
• забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
• позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників;
• створення безпечних і комфортних умов навчання і праці;
• забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації,
• забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору,
• наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності гімназії, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,
• створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,
• організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму,
• ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,
• прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою,
• формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями:

• цілеспрямованість та саморозвиток;
• компетентність;
• динамічність та самокритичність;
• управлінська етика;
• прогностичність та  аналітичність;
• креативність, здатність до інноваційного пошуку;
• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні   положення   освітнього   менеджменту   вимагають   від   керівника закладу освіти фахових компетенцій:

• прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
• забезпечувати відкрите керівництво;
• вивчати  інтереси  і  потреби  місцевої  громади  й  суспільства  в  цілому,  щоб визначати нові цілі і завдання;
• організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
• працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
• постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На    підготовчому    етапі            відповідальною    особою    проводиться   відбір, систематизація    та    аналіз    матеріалів,    що    характеризує   динаміку    розвитку закладу освіти, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:      

• матеріали    попередньої    експертизи    управління    освітнім    процесом    та тематичного  вивчення  окремих  питань,  що  стосуються  організації  діяльності закладу;
• відповідність   роботи   закладу   особливим    умовам   здійснення  освітньої

           діяльності;

• результативність  роботи  закладу  освіти  щодо  розвитку  творчих здібностей школярів; 
• робота  педагогічного  колективу  щодо  розробки  та  впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

• результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
• охоплення учнів гарячим харчуванням;
• випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
• плинність керівних та педагогічних кадрів;
• наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи:

діагностичний,  аналітично-регулятивний,  контрольно-діагностичний,  мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.           

Мета  діагностичного  дослідження  –  самоаналіз  та  самооцінка  управлінської діяльності керівниками  закладу.

          Аналітично-регулятивний  має  за  мету  внесення  коректив  в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

          Контрольно-аналітичний  передбачає  отримання  інформації  про  соціально-психологічний клімат у закладі освіти та  рівень знань учнів.

          Мотиваційно-діагностичний  дозволяє  висунути  пропозиції  щодо  визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального  закладу  укладається  робоча  програма  експертизи  управління  освітнім процесом.

          Керівниками    закладу    створюються    необхідні    умови    для   оптимальної діяльності  учасників  освітнього  процесу,  усуваються виявлені  недоліки  в  роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Універсальний дизайн закладу включає:

• Відповідність освітнього процесу широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечення методики навчання, викладання та представлення матеріалу; доступність навчальних планів та програм.
• Підготовку та використання навчальних матеріалів (картки, завдання, вправи, дидактичні ігри, тощо) відповідно до рівня психофізичного розвитку кожного здобувача освіти.
• Доступність візуальної інформації про діяльність закладу (веб-сайт).
• Створення умов для участі здобувачів освіти у суспільному житті міста, країни, соціалізації та адаптації кожної особистості.

Х. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». На офіційному сайті розміщуються:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

3.Критерії,правила та процедури оцінювання:

3.1.Здобувачів освіти

3.2.Педагогічної діяльності

3.3.Управлінської діяльності

4. Організаційна та функціональна структура системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4.1.Організаційна структура системи внутрішнього забезпечення якості освіти включає: адміністрацію, педагогічну раду, методичну раду закладу освіти, професійні об'єднання педагогів, батьківський комітет, органи самоврядування, тимчасові структури (педагогічний консиліум, комісії та ін.).

4.2.Функції адміністрації школи:

• ініціює розробку стратегіі розвитку (концепція, місія, програма розвитку, цільові проекти, плани діяльності) закладу освіту, створює робочі групи, проектні команди, забезпечує оприлюднення, публічне обговорення та прийняття визначеної стратегії;
• здійснює забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу (п.2.6);
• забезпечує створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• формує блок локальних актів, що регулюють функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань, що стосуються забезпечення якості освіти;
• забезпечує на основі освітньої програми проведення в закладі освіти контрольно-оціночних процедур, моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти;
• організовує систему моніторингу якості освіти в школі, здійснює збір, обробку, зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку; аналізує результати оцінки якості освіти на рівні школи;
• організовує вивчення інформаційних запитів основних користувачів системи забезпечення якості освіти;
• забезпечує умови для підготовки працівників школи і громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінних процедур;
• приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі здійснення контрольно-оціночних процедур.

4.3.Функції методичної ради закладу освіти, професійних об'єднань педагогів (творчі групи, методичні об'єднання та ін.):

• беруть участь в розробці освітньої програми, методики оцінювання якості освіти, системи показників, що характеризують стан і динаміку розвитку закладу освіти;
• беруть участь у розробці критеріїв оцінки результативності професійної діяльності педагогів закладу освіти;
• сприяють проведенню підготовки працівників закладу освіти і громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінювальних процедур;
• проводять експертизу організації, змісту й результатів оцінювальних процедур здобувачів освіти, формують пропозиції щодо їх вдосконалення;
• готують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами оцінки якості освіти на рівні закладу освіти.

4.4.Функції педагогічної ради закладу освіти:

• участь у розробці методики оцінювання якості освіти, критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• проведення в моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти і контрольно-оцінювальних процедур;
• організація системи моніторингу якості освіти, а також збору, обробки, зберігання і надання інформації про стан і динаміку розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти в школі;
• визначення способів оприлюднення критеріїв та показників оцінювання якості освіти; розробка заходів і підготовка пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вивчення, узагальнення та поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників закладу освіти;
• проведення експертизи організації, змісту і результатів оцінювальних процедур;
• затвердження освітньої програми закладу освіти, навчальних планів та робочих програм, положення про академічну доброчесність;
• сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

4.5.Функції органів громадського самоврядування:

• беруть участь в обговоренні освітньої політики, освітньої програми закладу освіти;
• сприяють визначенню стратегічних напрямів розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• здійснюють громадський контроль якості освіти у формах громадського спостереження, громадської експертизи;
• беруть участь в організації та ресурсному забезпеченні освітнього процесу в закладі освіти,
• направляють представників до комісії з академічної доброчесності.

6. Локальні акти, які регламентують функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1. Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освіти.

2. Програма розвитку закладу освіти.

3. Освітня програма.

4. Навчальні плани та програми.

5. Положення про моніторинг якості освіти.

6. Програма моніторингу якості освіти.

7. Положення про академічну доброчесність.

8.Накази, програми, положення, методики, інструкції, які регламентують процедури та методи оцінювання якості освіти.