Підтримуємо дитину, яка переживає посттравматичний стрес

Поради для батьків

• Подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей.

• Частіше обнімайте та притуляйте дитину до себе. 

• Говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом. 

• Приділяйте дитині якомога більше часу та уваги. 

• Постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці. 

• Поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося.

• Намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими.

• Дотримуйтеся звичного режиму життєдіяльності дитини.

• Відповідайте на запитання дитини про події, що відбулися, простими словами, без подробиць, що можуть її налякати.

• Дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно.

• Будьте терплячими, якщо дитина повертається до поведінки, яка властива дітям молодшого віку.

• Створюйте умови для ігор та відпочинку дитини.

• Допоможіть дитині займатися звичними для неї справами.

• Поясніть дитині, що сталося і що відбувається в цей момент.

• Дозвольте дитині сумувати, не чекайте, що вона виявиться сильною.

• Вислуховуйте думки і страхи дитини без осуду.

• Чітко визначте для дитини правила поведінки.

• Запитайте дитину, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб бути в безпеці.

• Заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.

• Намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про травмуючі події тощо.

Як зробити спілкування з дитиною доброзичливим

Пам'ятка для батьків

• Визначте те, що вас дратує в дитині. Поміркуйте, чи не пов'язано це з аналогічними якостями або рисами характеру у вас та ваших близьких. Тому якщо хочете змінити дитину — почніть із себе.

• Спробуйте порахувати до десяти перш ніж сказати дитині образливі слова. Це дасть змогу витримати паузу та поміркувати над тим, як можна «м'якіше» висловити те, що вам не подобається в її поведінці. Адже зауваження слід робити так, щоб дитина їх справді почула. Інакше вона може «закритися» від образи, чекаючи вдалої нагоди, щоб відповісти вам тим самим. Наприклад, звертання до дитини «Ти, ледарю, сідай робити уроки» можна перефразувати так: «Давай сплануємо твій час: через п'ять хвилин ти сідаєш робити домашнє завдання, а через годину виконаєш його і підеш гуляти».

• Уникайте висловів на кшталт: «Завжди ти такий, завжди все неправильно робиш», «Ти невиправний!». Це прямі вказівки дитині бути саме такою — вони не залишають їй простору, щоб поліпшити поведінку.

• Пам'ятайте, що навчати дитину будь-чого найліпше на власному прикладі і щирих, довірливих взаєминах. У такому разі в дитини буде можливість сказати «так» вашому вихованню.

• Пам'ятайте, що образливі слова, звернені до дитини, залишаються жити в ній: її тілі, свідомості та проявляються у згаслому погляді, невпевненості, мстивості, фізичній напруженості, хворобах, манері поведінки тощо.

 Як підтримати дітей під час онлайн-навчання?

    Для кожного з нас карантин став несподіванкою, в тому числі і для наших дітей, у яких не було перехідного періоду, щоб звикнути до онлайн-форми навчання. Через ці зміни кожен так чи інакше відчуває на собі стрес.

   Якщо ваша дитина не говорить про те, що її турбує, то вона може зобразити це своєю поведінкою. Діти відчувають напругу, яка відбувається навколо, відчувають що люди хвилюються за своє здоров’я, що є певні обмеження в пересуванні та перебуванні на вулиці, що цих правил потрібно дотримуватись, у той час як погода чудова і дома всидіти дуже важко.

     Від самого стресу здатність дітей утримувати увагу та проявляти цікавість до навчання може зменшитись. Тому перед батьками постає виклик – допомогти своїй дитині впоратись зі стресом і пережити карантин зі збереженням психічного здоров’я: свого та дитини.
      І для цього можна використовувати різні засоби:

• Організуйте розпорядок дня:
• Допоможіть своїй дитині в створенні розкладу занять
• Звертайте увагу на перерви
• Визначте час, до якого дитині потрібно закінчити домашні завдання, щоб виконання завдань не розтягувалось до ночі.
• Пам’ятайте, що ваш учень/учениця – це дитина, яка хоче займатись своїми справами: грати, малювати, дивитись фільми та мультфільми. Тому в розпорядок дня внесіть графу «вільний час» -– і дитина сама знайде чим зайнятись. Однак будьте готові щось запропонувати.
• Чергуйте навчання із різноманітними активностями
• Поважайте та дбайте про свій особистий простір і вашої дитини.
• Якщо дитина зайнята, то не варто відволікати її на інші речі.
•  Якщо ви також працюєте з дому, то поясніть, коли ви заняті, щоб вас зайвий раз не турбували.
• Обов’язково робіть перерву на обід. Це той час, коли ви з дитиною можете бути разом. Допомагайте дитині робити фізичні вправи, під музику можна зробити це весело. Зараз багато дитячих кумирів демонструють онлайн, яку вони зарядку роблять на самоізоляції. Карантин колись закінчиться, а у вашої дитини буде сформована звичка робити зарядку
• Ввечері виділяйте час для сімейного спілкування: настільні ігри будуть у нагоді. Якщо вони набридли, то намалюйте з дитиною на ватмані гру- бродилку, сюжет «Каратин» або ж щось інше; з купи старих журналів можна створити колажі на різні теми;  згадайте, у кого буде день народження і створіть вітальну листівку чи якусь поробку; зі старих речей можна створити ляльку; пограйте в вигадування історій;
• Мрійте про те, що ви будете робити після карантину;
• Багато письменників сьогодні читають свої книжки онлайн, тому дитина в навушниках може прослухати цікаві історії. А батьки матимуть нагоду перепочити і приділити час собі.
• Не забувайте казати дитині, що все буде добре.

    Можливо, для вас ці поради виглядають простими, проте за ними є великий сенс. Ваша дитина уважно спостерігає за тим, як ви справляєтесь із ситуацією. Тому не підведіть її і продемонструйте приклад, як ви контролюєте себе та допомагаєте їй впоратись з карантином і прийняти нові виклики.